Міжвиткове замикання в обмотці двигуна

Міжвиткове замикання з’являється, коли ізоляція між двома або кількома сусідніми витками обмотки втрачає електричну міцність.

Основними причинами є:

• тривалий перегрів обмотки;
• старіння та висихання ізоляційних матеріалів;
• локальні перенапруги;
• імпульси від перетворювача частоти;
• механічне переміщення провідників у пазах;
• вібрація котушок і лобових частин;
• пошкодження емалі проводу під час намотування;
• недостатнє або нерівномірне просочення;
• забруднення, волога, масло та струмопровідний пил;
• часті пуски та високі пускові струми;
• перевантаження двигуна;
• нерівномірне охолодження;
• часткові розряди у високовольтних обмотках;
• дефекти після ремонту або перемотування;
• ослаблення кріплення обмотки;
• старіння ізоляції під дією температурних циклів.

Після пробою ізоляції частина витків утворює замкнений контур. У цьому контурі індукується значний струм, який не проходить через зовнішні захисні апарати в повному обсязі. Через це дефект може розвиватися дуже швидко, навіть якщо фазний струм двигуна збільшився незначно.

Обмотка електродвигуна складається з провідників, укладених у вигляді витків і котушок. Кожен виток електрично ізольований від сусідніх витків шаром емалі, стрічковою ізоляцією або комбінованою системою ізоляційних матеріалів.

Міжвиткове замикання виникає, коли два сусідні витки або кілька витків однієї котушки починають контактувати між собою без необхідного ізоляційного шару.

У результаті частина обмотки фактично виключається з нормальної електричної схеми. Замкнені витки перетворюються на короткозамкнений контур, у якому магнітне поле індукує високий циркулюючий струм.

Такий струм:

• локально нагріває провідники;
• прискорює руйнування емалі;
• обвуглює ізоляцію;
• пошкоджує сусідні витки;
• змінює індуктивність котушки;
• створює асиметрію магнітного поля;
• збільшує струм пошкодженої фази;
• може викликати міжфазне замикання або пробій на корпус.

Необхідно розрізняти кілька типів несправностей обмотки.

Міжвиткове замикання

Замикання між витками однієї котушки або однієї частини обмотки.

Міжкотушкове замикання

Електричний контакт між різними котушками однієї фази.

Міжфазне замикання

Пробій ізоляції між обмотками різних фаз.

Замикання на корпус

Контакт струмопровідної частини обмотки із заземленим магнітопроводом, корпусом або іншою металевою деталлю.

Обрив обмотки

Повне або часткове порушення електричного кола провідника, з’єднання або виводу.

Міжвитковий дефект часто є початковою стадією більш серйозної аварії. Спочатку пошкоджується декілька витків, потім зона перегріву розширюється, після чого може виникнути міжфазне замикання або пробій обмотки на корпус.

Процес пошкодження зазвичай проходить декілька етапів.

1. Ослаблення ізоляції

Ізоляція між витками втрачає еластичність, механічну міцність або електричну стійкість.

Причиною можуть бути:

• перегрів;
• старіння;
• вібрація;
• забруднення;
• волога;
• перенапруга;
• технологічний дефект.

2. Поява локального пробою

Між двома витками виникає короткочасний електричний розряд або безпосередній контакт провідників.

На цьому етапі дефект може проявлятися лише під час:

• пуску;
• нагрівання двигуна;
• різкого навантаження;
• імпульсу напруги;
• роботи від перетворювача частоти.

3. Утворення замкненого контуру

Пошкоджені витки формують контур із дуже малим опором. У ньому виникає значний циркулюючий струм.

4. Локальний перегрів

Через струм у короткозамкнених витках температура різко підвищується. При цьому загальна температура корпусу або навіть середня температура обмотки ще може залишатися допустимою.

5. Розширення пошкодження

Нагрів руйнує ізоляцію сусідніх провідників. Кількість замкнених витків збільшується.

6. Повне пошкодження обмотки

Дефект переходить у:

• міжкотушкове замикання;
• міжфазне замикання;
• пробій на корпус;
• обгорання паза;
• пошкодження осердя статора;
• спрацювання максимального струмового або диференційного захисту.

Симптоми залежать від кількості замкнених витків, місця дефекту, типу обмотки та режиму роботи двигуна.

Можливі ознаки:

• нерівність фазних струмів;
• підвищений струм однієї фази;
• локальний перегрів обмотки;
• перегрів двигуна при нормальному навантаженні;
• запах перегрітої ізоляції;
• зниження потужності;
• зменшення пускового моменту;
• нестабільна робота;
• підвищений електромагнітний шум;
• гул;
• вібрація;
• збільшення часу розгону;
• спрацювання струмового захисту;
• спрацювання диференційного захисту;
• поява диму;
• потемніння окремої котушки;
• різниця опору фаз;
• різниця індуктивності фаз;
• зміна форми імпульсних кривих;
• локальний нагрів, видимий тепловізором.

Водночас на ранній стадії звичайні вимірювання можуть не показати значного відхилення.

Чому захист може не спрацювати

Одна з головних небезпек міжвиткового замикання полягає в тому, що значний струм циркулює всередині короткозамкнених витків.

Цей струм не обов’язково повністю проходить через:

• автоматичний вимикач;
• запобіжник;
• трансформатор струму;
• теплове реле.

Тому зовнішній фазний струм може збільшитися недостатньо для миттєвого спрацювання захисту.

У цей час усередині котушки температура вже може швидко зростати.

Для достовірної діагностики необхідно застосовувати комплекс методів. Один тест рідко дає повну картину.

1. Аналіз історії роботи

Перед вимірюваннями необхідно встановити:

• коли з’явилися симптоми;
• чи був двигун перевантажений;
• чи виникали аварійні відключення;
• чи змінювали схему живлення;
• чи підключали перетворювач частоти;
• чи були затоплення або зволоження;
• коли проводився ремонт;
• чи змінювали підшипники;
• чи були заклинювання механізму;
• скільки пусків виконується за годину;
• чи є перекіс напруги;
• чи змінюється несправність після нагрівання.

2. Візуальний огляд

Під час огляду шукають:

• потемніння ізоляції;
• обвуглені ділянки;
• тріщини лаку;
• сліди локального нагріву;
• ослаблені бандажі;
• зміщені пазові клини;
• пил від тертя;
• пошкоджені виводи;
• масло та забруднення;
• ознаки коронування;
• сліди часткових розрядів;
• характерний запах;
• деформацію котушок.

Відсутність видимих пошкоджень не виключає міжвитковий дефект, оскільки він може знаходитися всередині паза або під шарами ізоляції.

3. Вимірювання фазних струмів

Струми вимірюють:

• на холостому ходу;
• під навантаженням;
• під час пуску;
• після прогрівання;
• у різних режимах частотного регулювання.

Асиметрія струмів може вказувати на:

• міжвиткове замикання;
• асиметрію напруги;
• неправильне з’єднання;
• дефект контакту;
• пошкодження ротора;
• нерівномірний повітряний зазор.

Тому струмове вимірювання є індикативним, але не остаточним методом.

4. Вимірювання опору обмоток постійному струму

Вимірювання проводять низькоомним мікроомметром з урахуванням температури обмотки.

Порівнюють:

• опір фаз;
• опір паралельних гілок;
• результати з попередніми вимірюваннями;
• результати до і після прогрівання.

При замиканні декількох витків опір пошкодженої фази може зменшитися. Проте при великій кількості послідовно з’єднаних витків зміна іноді настільки мала, що звичайний мультиметр її не виявляє.

Вимірювання опору допомагає знаходити обриви, резистивні з’єднання, помилкову кількість витків та в окремих випадках короткозамкнені витки, але не повинно бути єдиним критерієм.

5. Вимірювання опору ізоляції

Мегомметром перевіряють ізоляцію:

• фаза — корпус;
• фаза — фаза;
• обмотка — температурні датчики;
• обмотка — допоміжні кола.

Цей тест корисний для виявлення:

• зволоження;
• забруднення;
• пробою на корпус;
• міжфазного пошкодження;
• загального старіння ізоляції.

Однак справний опір ізоляції відносно корпусу не доводить відсутність міжвиткового замикання. Два витки однієї котушки можуть бути замкнені між собою, але при цьому вся обмотка матиме високий опір відносно корпуса.

6. Коефіцієнт абсорбції та індекс поляризації

Такі вимірювання допомагають оцінити:

• вологість;
• забруднення;
• загальний стан основної ізоляції;
• процеси поляризації.

Вони особливо корисні для великих машин і високовольтних обмоток.

Але ці показники не є прямим методом виявлення локального замикання між сусідніми витками.

7. Вимірювання індуктивності

Міжвиткове замикання змінює ефективну кількість витків і магнітні параметри котушки.

Тому можуть змінюватися:

• індуктивність;
• повний опір;
• добротність;
• фазовий кут.

Порівнюють значення між фазами або окремими котушками.

Метод може бути ефективним при вже сформованому дефекті, але його чутливість залежить від конструкції обмотки, положення ротора та вимірювальної частоти.

8. Імпульсне випробування обмотки

Імпульсне випробування, або surge test, є одним із найбільш чутливих методів перевірки міжвиткової ізоляції.

На обмотку подають контрольовані короткі імпульси напруги з високою швидкістю наростання. Після цього аналізують коливальну форму сигналу.

Форма кривої залежить від:

• індуктивності котушки;
• ємності випробувального кола;
• кількості витків;
• стану ізоляції;
• внутрішніх з’єднань.

При міжвитковому замиканні індуктивність змінюється, тому крива може:

• зміщуватися;
• змінювати частоту;
• зменшувати амплітуду;
• відрізнятися від кривих інших фаз;
• різко змінюватися при підвищенні випробувальної напруги.

Саме імпульсне випробування призначене для виявлення слабкості міжвиткової ізоляції, яку низьковольтні вимірювання часто не створюють достатнього електричного навантаження, щоб проявити.

9. Порівняння імпульсних кривих фаз

Для трифазної симетричної обмотки порівнюють криві трьох фаз.

Відхилення можуть вказувати на:

• різну кількість витків;
• міжвиткове замикання;
• неправильне з’єднання;
• різну індуктивність;
• пошкодження котушки;
• асиметрію магнітного кола.

При аналізі необхідно враховувати:

• положення ротора;
• внутрішню схему з’єднання;
• наявність паралельних гілок;
• конструктивну асиметрію;
• ємність кабелів;
• підключені захисні елементи.

10. Випробування окремих котушок

Якщо конструкція дозволяє роз’єднати обмотку, можна окремо перевірити:

• фази;
• паралельні гілки;
• котушкові групи;
• окремі котушки.

Це значно полегшує локалізацію дефектної ділянки.

11. Випробування електромагнітом або індукційним апаратом

Для якорів, роторів і окремих типів обмоток можуть застосовуватися спеціальні електромагнітні методи.

Наприклад, при перевірці якоря короткозамкнений виток може викликати:

• притягання сталевої пластини;
• характерну вібрацію пластини;
• локальний нагрів;
• зміну магнітного потоку.

Конкретна методика залежить від типу машини та конструкції обмотки.

12. Тепловізійна діагностика

Тепловізор може показати:

• локальний перегрів котушки;
• асиметрію нагрівання фаз;
• гарячі зони біля з’єднань;
• нерівномірне охолодження.

Однак тепловізійне обстеження ефективне лише тоді, коли дефект проявляється під час роботи та зона пошкодження доступна для спостереження.

У повністю закритому двигуні локальний дефект усередині паза може бути непомітним на поверхні корпусу.

13. Аналіз струмового спектра

Міжвиткове замикання змінює розподіл магнітного поля і може створювати характерні спектральні компоненти у струмі.

Метод дозволяє проводити діагностику під час роботи, але результати необхідно відрізняти від ознак:

• пошкодження ротора;
• ексцентриситету;
• асиметрії живлення;
• механічного навантаження;
• несправності перетворювача частоти.

Струмовий спектр краще використовувати як частину комплексної діагностики, а не як єдиний доказ міжвиткового замикання.

14. Аналіз магнітного потоку

Встановлення вимірювальної котушки або датчика зовнішнього магнітного поля може допомогти виявити асиметрію магнітного потоку.

Метод застосовують для:

• онлайн-моніторингу;
• великих відповідальних машин;
• порівняння трендів;
• раннього виявлення електромагнітної асиметрії.

15. Вимірювання часткових розрядів

Для високовольтних двигунів і генераторів аналіз часткових розрядів дозволяє оцінити активність дефектів ізоляції до появи повного пробою.

За характером імпульсів можуть оцінювати:

• дефекти всередині ізоляції;
• поверхневі розряди;
• пазові розряди;
• ослаблення ізоляції лобових частин;
• забруднення;
• порожнини в ізоляції.

Однак часткові розряди не завжди означають, що міжвиткове замикання вже сформувалося. Часто вони є ознакою процесу, який може до нього призвести.

Поширена помилка — вважати, що високий опір ізоляції означає повну справність обмотки.

Мегомметр переважно перевіряє ізоляцію між:

• обмоткою та корпусом;
• фазами;
• електрично розділеними колами.

При міжвитковому замиканні пошкоджені провідники належать до однієї обмотки та мають близький електричний потенціал.

Тому двигун може мати:

• високий опір ізоляції на корпус;
• нормальний індекс поляризації;
• відсутність пробою при випробуванні основної ізоляції;

і водночас мати пошкоджену міжвиткову ізоляцію.

Для її оцінки потрібні методи, чутливі до зміни індуктивності та поведінки обмотки під імпульсною напругою.

Практична перевірка може виконуватися в такому порядку.

Крок 1. Зупинити обладнання та зафіксувати симптоми

Необхідно записати:

• струми;
• напруги;
• навантаження;
• температуру;
• тривалість роботи;
• момент появи запаху або шуму;
• показання захистів.

Крок 2. Перевірити зовнішнє живлення

Необхідно виключити:

• перекіс напруг;
• ослаблені контакти;
• несправність контактора;
• обрив фази;
• дефекти кабелю;
• несправність перетворювача.

Крок 3. Від’єднати двигун від мережі та обладнання керування

Перед випробуваннями необхідно враховувати наявність:

• частотного перетворювача;
• конденсаторів;
• датчиків;
• фільтрів;
• обмежувачів перенапруг;
• температурних реле.

Крок 4. Провести зовнішній і внутрішній огляд

Крок 5. Виміряти опір ізоляції та показники абсорбції

Крок 6. Виміряти опір обмоток постійному струму

Крок 7. Порівняти індуктивність і повний опір фаз

Крок 8. Виконати імпульсне випробування

Крок 9. За необхідності роз’єднати фазні або паралельні гілки

Крок 10. Локалізувати пошкоджену котушку

Крок 11. Оцінити стан осердя, пазів і системи кріплення

Крок 12. Встановити першопричину

Недостатньо лише знайти пошкоджену котушку. Необхідно з’ясувати, чому вона вийшла з ладу, інакше після ремонту дефект може повторитися.

Експлуатація такого двигуна не рекомендується.

Навіть якщо:

• двигун ще розвиває момент;
• струм збільшився незначно;
• захист не спрацьовує;
• опір ізоляції на корпус високий;
• корпус не встиг сильно нагрітися;

всередині пошкодженої котушки може вже відбуватися інтенсивний локальний перегрів.

Подальша робота може призвести до:

• повного вигоряння фази;
• міжфазного замикання;
• пошкодження осердя статора;
• оплавлення провідників;
• пожежі;
• виходу з ладу перетворювача;
• аварійної зупинки технологічної лінії;
• значного збільшення вартості ремонту.

Раннє виявлення дефекту часто дозволяє зберегти осердя та обмежити обсяг ремонту. Тривала експлуатація після появи симптомів може перетворити локальне пошкодження обмотки на складний ремонт із відновленням активної сталі.

Обладнання необхідно вивести з роботи при появі таких ознак:

• запах горілої ізоляції;
• дим із двигуна;
• швидке зростання температури;
• значна асиметрія фазних струмів;
• повторне спрацювання струмового захисту;
• нестабільна робота;
• різке зниження потужності;
• сильний електромагнітний гул;
• локальне почервоніння або потемніння обмотки;
• іскріння в зоні обмотки;
• сліди електричної дуги;
• спрацювання диференційного захисту;
• різке погіршення параметрів часткових розрядів;
• підтверджений міжвитковий дефект за результатами випробувань.

Метод ремонту залежить від:

• типу машини;
• напруги;
• потужності;
• конструкції обмотки;
• місця дефекту;
• ступеня пошкодження;
• стану осердя;
• доступності котушки;
• наявності запасних котушок;

Локальна заміна котушки

Можлива для формованих обмоток, якщо:

• дефект локалізований;
• сусідні котушки не пошкоджені;
• осердя не має значного оплавлення;
• конструкція дозволяє демонтаж;
• є технологія виготовлення і встановлення нової котушки.

Після заміни необхідно перевірити:

• геометрію;
• пазову ізоляцію;
• кріплення;
• фазування;
• опір;
• індуктивність;
• міжвиткову ізоляцію;
• основну ізоляцію;
• якість просочення.

Часткова заміна обмотки

Застосовується, коли пошкоджено декілька котушок або котушкову групу.

Слід враховувати, що нові та старі котушки можуть мати різний стан ізоляції. Тому рішення про частковий ремонт повинно прийматися після оцінки всієї обмотки.

Повне перемотування

Необхідне, якщо:

• ізоляція сильно постаріла;
• пошкодження поширене;
• є декілька слабких зон;
• обмотка забруднена або зволожена;
• часткові розряди мають значний рівень;
• пошкоджено багато котушок;
• неможливо забезпечити надійну локальну заміну;
• двигун уже неодноразово ремонтували.

Відновлення осердя

При сильному аварійному пошкодженні необхідно перевірити:

• міжлистову ізоляцію;
• локальні замикання пакетів сталі;
• оплавлення;
• задирки;
• деформацію зубців;
• нагрівання осердя.

Якщо осердя пошкоджене, проста перемотка не усуне проблему. Після ремонту двигун може знову перегріватися через локальні втрати в сталі.

Відновлення кріплення обмотки

Необхідно усунути:

• ослаблені клини;
• переміщення провідників;
• пошкоджені прокладки;
• слабкі бандажі;
• вібрацію лобових частин;
• недостатню жорсткість конструкції.

Просочення та полімеризація

Після ремонту повинні бути забезпечені:

• очищення;
• сушіння;
• правильна в’язкість складу;
• повне проникнення просочення;
• технологічний режим вакууму або тиску;
• контроль температури;
• достатня полімеризація;
• відсутність залишкової вологи.

Після ремонту або перемотування доцільно виконати комплекс контрольних операцій:

• візуальний контроль;
• перевірку схеми з’єднання;
• вимірювання опору фаз;
• порівняння паралельних гілок;
• вимірювання опору ізоляції;
• визначення коефіцієнта абсорбції;
• визначення індексу поляризації для відповідних машин;
• випробування електричної міцності основної ізоляції;
• імпульсне випробування міжвиткової ізоляції;
• вимірювання індуктивності;
• перевірку температурних датчиків;
• перевірку часткових розрядів для відповідних високовольтних машин;
• контроль кріплення обмотки;
• випробування на холостому ходу;
• вимірювання фазних струмів;
• контроль вібрації;
• контроль температури під навантаженням.

Імпульсне випробування застосовують не лише для пошуку вже сформованого дефекту, але й як контроль якості виготовлення та ремонту обмоток.

Не обмежуватися вимірюванням мегомметром

Високий опір ізоляції на корпус не виключає міжвиткового пошкодження.

Не виконувати багаторазові пробні пуски

Повторні пуски можуть швидко перевести локальний дефект у повне вигоряння обмотки.

Не замінювати лише захист на апарат більшого номіналу

Якщо захист спрацьовує, збільшення його уставки без діагностики може призвести до пожежі та значного пошкодження двигуна.

Не просочувати обмотку без встановлення причини

Додаткове лакування не відновить уже пошкоджену емаль між замкненими витками.

Не робити висновок лише за опором фаз

При замиканні невеликої кількості витків зміна активного опору може бути дуже малою.

Не подавати довільну підвищену випробувальну напругу

Рівень випробування повинен відповідати типу, напрузі, стану та історії обмотки. Завищене випробувальне навантаження може спричинити остаточний пробій ослабленої ізоляції.

Не ремонтувати тільки місце прогару

Необхідно перевірити сусідні котушки, пазову ізоляцію, осердя та причину первинного перегріву.

Не ігнорувати систему живлення

Навіть якісно перемотаний двигун знову вийде з ладу, якщо залишилися:

• перекіс напруги;
• імпульсні перенапруги;
• неправильні налаштування перетворювача;
• погане заземлення;
• надмірна довжина кабелю;
• перевантаження механізму.

1. 01Вважати, що нормальний опір ізоляції означає справну обмотку.
2. 02Використовувати звичайний мультиметр для порівняння дуже малих опорів фаз.
3. 03Не враховувати температуру обмотки під час порівняння опору.
4. 04Не перевіряти напругу та контакти живлення.
5. 05Проводити імпульсний тест без урахування схеми з’єднання.
6. 06Порівнювати фази, які конструктивно мають різні параметри.
7. 07Не роз’єднувати паралельні гілки при складній схемі.
8. 08Не враховувати положення ротора під час вимірювання індуктивності.
9. 09Виконувати лише холодні вимірювання, коли дефект проявляється після нагрівання.
10. 10Не перевіряти механічне кріплення котушок.
11. 11Замінювати обмотку без перевірки осердя.
12. 12Не аналізувати причину повторного виходу двигуна з ладу.
13. 13Не перевіряти параметри перетворювача частоти.
14. 14Вважати будь-яку асиметрію струмів доказом міжвиткового замикання.
15. 15Не виконувати фінальне імпульсне випробування після ремонту.

На практиці міжвиткове замикання рідко виникає без попередніх ознак деградації ізоляційної системи.

Під час розбирання пошкоджених двигунів часто одночасно виявляються:

• потемніння окремої котушки;
• ослаблені пазові клини;
• рух провідників у пазу;
• тріщини просочувального матеріалу;
• пил від тертя;
• недостатнє просочення;
• локальне забруднення;
• сліди вологи;
• перегріті з’єднання;
• пошкоджені лобові частини;
• нерівномірність фазних струмів;
• забруднені вентиляційні канали.

Поширеною є ситуація, коли двигун проходить перевірку мегомметром, але під час імпульсного випробування одна фаза демонструє відхилення форми кривої.

Також трапляються дефекти, які:

• не проявляються на холодній обмотці;
• з’являються після прогрівання;
• виникають лише при підвищеній напрузі;
• проявляються під дією вібрації;
• зникають після охолодження.

Тому важливо відтворити умови, за яких несправність виникає, і не обмежуватися одним статичним вимірюванням.

Контролювати температуру

Рекомендується вести тренди:

• температури підшипників;
• температури обмотки;
• температури охолоджувального повітря;
• струму навантаження;
• кількості пусків;
• тривалості пуску.

Підтримувати чистоту двигуна

Необхідно регулярно очищати:

• вентиляційні канали;
• ребра корпусу;
• фільтри;
• теплообмінники;
• внутрішні поверхні;
• лобові частини обмотки.

Контролювати якість живлення

Доцільно перевіряти:

• рівень напруги;
• асиметрію;
• гармоніки;
• провали напруги;
• імпульсні перенапруги;
• стан контактів;
• заземлення.

Правильно застосовувати перетворювач частоти

Необхідно враховувати:

• придатність двигуна до інверторного живлення;
• довжину кабелю;
• тип кабелю;
• частоту комутації;
• необхідність вихідного дроселя;
• необхідність du/dt-фільтра;
• необхідність синусного фільтра;
• окреме примусове охолодження на низьких обертах.

Контролювати вібрацію обмотки

Під час ремонту необхідно перевіряти:

• пазові клини;
• бандажі;
• дистанційні елементи;
• лобові частини;
• сліди переміщення;
• якість просочення.

Виконувати імпульсні випробування

Доцільно проводити їх:

• після виготовлення котушок;
• після укладання обмотки;
• до просочення;
• після просочення;
• після складання;
• після ремонту;
• під час планової діагностики відповідальних машин.

Конкретні етапи та рівні випробувань визначаються конструкцією машини, нормативними документами й технологією ремонтного підприємства.

Для відповідальних електродвигунів бажано вести індивідуальну історію, до якої входять:

• паспортні дані;
• схема обмотки;
• дата введення в експлуатацію;
• дата та обсяг ремонту;
• результати вимірювання опору фаз;
• опір ізоляції;
• індекс поляризації;
• імпульсні криві;
• дані часткових розрядів;
• фазні струми;
• температурні тренди;
• вібрація;
• кількість аварійних відключень;
• кількість пусків;
• параметри перетворювача частоти;
• довжина та тип кабелю.

Найбільшу цінність має не одноразове вимірювання, а порівняння параметрів у часі.

Поступова зміна імпульсної кривої, індуктивності, струмової асиметрії або рівня часткових розрядів може вказати на розвиток дефекту до аварійного пошкодження.

• Чому гріється статор електродвигуна?
• Чому гріється електродвигун?
• Чому двигун сильно вібрує?
• Як перевірити обмотку електродвигуна?
• Як виміряти опір ізоляції електродвигуна?
• Що показує індекс поляризації?
• Що таке імпульсне випробування обмотки?
• Чому виникає пробій обмотки на корпус?
• Чому виникає міжфазне замикання?
• Як частотний перетворювач впливає на ізоляцію двигуна?
• Що таке часткові розряди?
• Як перевірити осердя статора після аварії?
• Чому електродвигун згорів після перемотування?

ТОВ ВКФ «Електропромремонт» виконує комплексну діагностику, ремонт і випробування промислових електричних машин.

До переліку робіт входять:

• діагностика обмоток статора та ротора;
• вимірювання опору обмоток;
• вимірювання опору ізоляції;
• імпульсне випробування міжвиткової ізоляції;
• перевірка електричної міцності;
• локалізація пошкоджених котушок;
• виготовлення нових котушок;
• часткова та повна перемотка;
• відновлення пазової ізоляції;
• кріплення лобових частин;
• просочення та сушіння обмоток;
• перевірка осердя статора;
• випробування електродвигуна після ремонту;
• контроль фазних струмів;
• контроль вібрації та температури.

Міжвиткове замикання виникає через втрату електричної міцності ізоляції між сусідніми витками обмотки.

Найчастіше до цього призводить поєднання:

• перегріву;
• старіння;
• механічної вібрації;
• перенапруг;
• забруднення;
• вологи;
• недостатнього просочення;
• технологічних дефектів;
• неправильних умов експлуатації.

Небезпека полягає в тому, що локальний струм у замкнених витках може бути дуже великим, хоча зовнішні струми двигуна ще не досягли рівня спрацювання захисту.

Тому для діагностики недостатньо лише виміряти опір ізоляції. Необхідно поєднувати огляд, вимірювання фазних параметрів, аналіз струмів, індуктивності, температури та імпульсне випробування обмотки.

Чим раніше виявлено дефект, тим вища ймовірність зберегти осердя, обмежити обсяг ремонту та уникнути аварійної зупинки обладнання.